Ця новела має здатність полікувати душу й відновити сили, вона спонукає втомленого читача, прийти до природи, зняти втому від споглядання на неї й відчути всім своїм єством приплив неймовірної енергії. Читаючи новелу, безперечно кожен читач зануриться у відтворений письменником неймовірний пейзаж. Саме природа примушує втому, що заволоділа героєм, відступити під тиском життєстверджуючих сил.

Є такі книги, історії з яких ще довго залишаються жити в серці після того, як перегорнуто останню сторінку. А коли повертаєшся до них знову, то мабуть лише тому аби оживити пережиті від читання почуття, і в таких випадках вже ґрунтовніше обмірковуєш кожну ситуацію та деталь.

З того часу як цю книгу написала Гарпер Лі у світі мало що змінилося -  зла менше не стало, але все ж ця історія вселяє надію, що десь ще на планеті існують такі люди як герой книги Аттікус, на яких тримається цей світ, бо вони не перестають шукати правду та не відвертаються від допомоги слабшим.