Міжзоряний мандрівник

У творчому ландшафті Джека Лондона «Міжзоряний мандрівник» стоїть осторонь. Це книга, де замість вітру Клондайку – подих космосу, замість вовчої зграї – безтілесні подорожі крізь епохи. Лондон, що його звикли сприймати як письменника фізичного досвіду, раптом звертається до філософської прози, де тіло лише оболонка, а свідомість – нескінченний мандрівник. Це виклик матеріалістичному світогляду, спроба осмислити ідентичність крізь призму багатьох життів, досвідів, соціальних ролей. Герой ув’язнений, але не зломлений. Його тіло обмежене кам’яними стінами, однак дух вирушає в мандри. Це не втеча — це дослідження глибин людської природи через інший вимір буття. «Міжзоряний мандрівник» важко вписати у звичну бібліотеку Лондона. Це ніби роман-виняток.