Обід у кав'ярні Готем

Це не просто оповідання про випадок чи зустріч, а текст, що розкриває невидимі тріщини. У ньому майже нічого не відбувається зовні, але всередині кожного рядка щось ламається. Автор зводить буденність до абсолюту, аби показати, наскільки вона крихка. Через кожну деталь проступає невидимий розпад, який починається там, де закінчується впевненість у собі. У цьому тексті страх не зовнішній, а внутрішній.