Під куполом

У «Під куполом» Стівен Кінг проводить експеримент над самою людяністю. Маленьке американське містечко раптово відрізане від світу невидимою стіною стає лабораторією, де виявляються моральні закони. Купол — це дзеркало, у якому спільнота бачить себе без прикрас і пояснень. Пульс натовпу, запах паніки, відлуння влади, що швидко мутує в насильство. Тут немає зовнішнього монстра — лише звичайні люди, які в замкненому просторі стають власними катами. Ідея роману проста, але багатошарова: цивілізація — це тонка плівка над хаосом. Варто лише прибрати кисень звичного життя, і під нею спалахує те, що ми воліємо не бачити. «Під куполом» — це історія про крихкість меж: між владою і зловживанням, між страхом і покорою, між спільнотою і натовпом. Але водночас — це книга про тих, хто навіть у задушливому просторі шукає кисень співчуття.