Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у листопаді 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Студент
Оправдання, яке не може залишити байдужим, - «Студент». За побудовою чимось мені нагадує «Салдатиків» і «Суд». Знову йдеться про село початку 20 століття, про бунти та революційну напругу. Хтось підпалив селянські хати, і народ упевнений, що це зробили студенти, які не так давно тут були. Коли ж на обрії зʼявляється чоловік і називається студентом, ненависть до нього з боку селян зростає, і вони обвинувачують чоловіка у підпалі, хоча той каже, що цього не робив, що він на боці селянства.
#
#
Як не загубити себе в епоху споживацтва
Вам ніколи не доводилося обмірковувати питання : Мати або бути?
Саме про це писав Еріх Фромм, виставляючи присуд сучасному суспільству споживачів: ви приречені. Фромм пропонує читачам зробити вибір між двома способами життя — буттям і загарбницьким володінням.
У ядрі книги лежить протиставлення двох систем цінностей.
Чарівник Земномор’я
Ле Ґуїн творить світ, у якому мова має вагу каменю, а ім’я — це сутність. Її “Чарівник Земномор’я” не схожий на звичні казки про навчання й силу. Це оповідь про те, як знання стає тінню, якщо його не супроводжує усвідомлення. Ґед, юний чарівник, проходить шлях самопізнання. Він переслідує власну темряву — створену ним самим. Ле Ґуїн показує, що найбільше випробування — зустріч із власним “я”, від якого не втечеш жодними закляттями. “Чарівник Земномор’я” — це книга про відповідальність перед власною силою і перед словом. Магія тут не розвага, а мова світу.
Техану
Це тиха книга про те, що залишилось після чарів. Якщо перші частини циклу відкривали розлогі простори світу, сповненого магії, то тут Ле Ґуїн повертає погляд у місце, де слово втрачає силу. Це історія про те, як живуть після подвигів, коли світ не очікує нічого. Тенар повертається не як героїня, а як людина, що пізнала межу. Ґед — без магії, без ролі, без тієї сили. Їхнє життя на острові здається непомітним, але саме у цьому непомітному Ле Ґуїн знаходить істинну вагу існування. Вона говорить про буденність як про форму глибокої мудрості. “Техану” — це переосмислення усього Земномор’я.
Гробниці Атуану
Книга звучить не як продовження пригод, а як повільне занурення в темряву, де кожен крок стає діалогом із власною свідомістю. У центрі історії дитина, яку позбавили імені, щоб зробити жерцею Безіменних богів. Але навіть у місці, де немає сонця, залишається тонка тріщина, крізь яку просочується сумнів. Ле Ґуїн не пише про “боротьбу добра і зла” — її цікавить інше. Як людина позбавлена власного “я” може знову знайти його, навіть якщо довкола — лише лабіринт і темрява. “Гробниці Атуану” — це книга не про магію, а про вихід з полону у власному серці.
«Салдатики»
Завдяки участі в Конкурсі маю можливість перечитати Винниченка. І переосмислити. Оповідання «Салдатики». В назві нічого такого немає та й до останніх декількох абзаців нічого такого немає й у сюжеті. 1900-ті роки, як мені здається за тлом оповіді. Селяни вчинили бунт проти німця-поміщика, який платить їм мізерні 10 копійок. Вчинили, бо хвиля бунтів пішла по сусідніх селах, де народ буквально вдавався до грабунку. Ще й листівки по селу хтось поширив, де писалося про несправедливість й гноблення. На чолі виступу став Явтух.
Служниця спостерігає
Фріда Мак-Фадден у “Служниця спостерігає” створює історію, де побут перетворюється на поле напруженого спостереження. Здавалося б, буденна робота служниці в заможному домі стає точкою перетину чужих таємниць, мовчазного страху та тихого бунту. Мак-Фадден пише просто — але ця простота обманлива. Її речення лаконічні, точні, мов короткі спалахи камер відеоспостереження: показують рівно стільки, щоб читач не міг відірватися. Авторка використовує паузи, побутові деталі, недомовленість. Саме в тиші між словами народжується тривога.
#
Суд
Оповідання Володимира Винниченка «Суд» уперше прочитала у школі. Сьогодні перечитала його ще раз, бо в юності багато речей сприймається інакше. Тоді воно мені здавалося нудним, незрозумілим та важкуватим для усвідомлення. Ніяк не могла зрозуміти, як на початку 20 століття студентство зачитувалося Винниченком, якщо пише він лаконічно, проте зарозуміло. Сьогодні «Суд» мене вразив. Йдеться про українське село початку минулого століття, коли колишні кріпосні за безцінь змушені працювати на панів. Це період напередодні революції 1905-1907 років, швидше за все.