Як вам технічна революція в ролі причини вбивства?

Якщо в «Мокрій рибі» ми місили берлінський вуличний бруд і задихалися від політичного газу, то «Німа смерть» переносить нас у зовсім інший, але не менш отруйний світ. Фолькер Кучер зачиняє за нами двері кіностудій Бабельсберга - німецького Голлівуду, фабрики мрій, яка саме в цей момент перетворюється на м'ясорубку для людських доль.
Знаєте, що робить цей текст таким живим і болючим? Це ідеально спійманий страх того, що ти раптом став непотрібним. Страх прогресу, який викидає тебе на смітник.

Зав'язка дуже кінематографічна: на знімальному майданчику гине суперзірка Бетті Вінтер. На неї падає важкий софіт. Усе виглядає як трагічна випадковість.. А потім з'являються інші трупи акторок, і в них... вирізані голосові зв'язки.
Назва «Німа смерть» працює тут як геніальна подвійна метафора. Це весна 1930 року - епоха тектонічного, кривавого переходу від німого кіно до звукового. Для нас сьогодні це просто факт із підручника історії, але Кучер показує, якою катастрофою це було для живих людей. Актори-мільйонери з розкішною мімікою, чиїми обличчями захоплювався весь світ, раптом опинялися на вулиці просто тому, що мали писклявий голос, важкий акцент або дефект мови. Їхнє життя руйнувалося за один день. Ця «німота» стає буквальним і психологічним мотивом злочинів: маніяк ніби намагається законсервувати старе мистецтво, караючи тих, хто насмілився заговорити з екрана.
Інспектор Геннат, той самий легендарний «Будда», знову з'являється в кадрі, запроваджуючи свої передові методи, але розслідування в кіношному середовищі нагадує спробу зловити тінь. Адже всі підозрювані - професійні актори. Вони грають горе, грають алібі, грають співпрацю зі слідством так само філігранно, як грали б перед камерою.
А що ж наш Ґереон Рат? Якщо ви сподівалися, що після першої книги він порозумнішав і став ідеальним копом, то Кучер вас розчарує і слава Богу, бо ідеальні герої нудні!.
Рат продовжує діяти як емоційно скалічений вовк-одинак. Він знову приховує докази від керівництва, знову веде паралельну гру і знущажться над особистим життяя. Ще одна інтрига твору, чи його стосунки з Чарлі Ріттер пройдуть жорстку перевірку. Чарлі - це взагалі одна з найкращих знахідок серії. Вона не просто «дівчина головного героя», вона відмовляється від безпечної ролі дружини-домогосподарки, йде вивчати право і намагається пробити скляну стелю в суто чоловічому поліцейському світі (теж цікаво, чи вдасться).