Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Календар репресій
Ця книга є лише невеликою частиною розміщеного на фейсбук-сторінці авторки проєкту з інформування громадськості про репресії часів СРСР. У передмові авторка детально розповідає про обставини, за яких виник проєкт, про його успіх та важливість для суспільства.
Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Загальновідоми є факт про те, що закладено в людську душу ще у дитинстві, залишається назавжди. Ненависть до людей, яка вкорінилася в серці головного пепсонажу Чіпки з малих літ, штовхнула його на шлях злодія і вбивці, витіснивши світлі думки, мрії, сподівання...
Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
Здавалося на перший погляд, що роман наповнений фактами з життя реальних людей, реальними подіями, але художній талант Панаса Мирного, і закінчення цього роману у співавторстві із Іваном Біликом, дозволяє побачити всю історичну дійсність від зруйнування Січі до "голодної волі". Тому читаючи роман, відчувається як читача пронизують болісні роздуми над долею українського народу.
Панас Мирний "Хіба ревуть воли як ясла повні?"
Досить часто трапляються у літературі ситуації у яких письменники висвітлюють діяльність бунтарів проти несправедливих соціальних умов, і досить тонка межа тому, щоб від бунтарства перейти на злочинну сторону.
Панас Мирний "Хіба ревуть воли як ясла повні?"
Сміливий задумом, постановкою важливих суспільних проблем роман зайняв одне із найпочесніших місць в реалістичній українській літературі. А образ головного персонажу Чіпки став соціальним типом, уособленням знедоволеного селянства, яке шукає виходу в тогочасних суспільних умовах.
Чіпчині пошуки справедливості, його розбійництво умотивовані в романі як соціально, так і психологічно. В образі Чіпки Панас Мирний та Іван Білик змалювали частину бунтарного селянства, яким оволоділо сліпе бажання помсти, ненависть до всіх людей, що приводило на шлях розбійництва.
Марко Вовчок "Інститутка"
Без зайвої сентиментальності Марко Вовчок, нібито й не виказуючи себе, передає правду кріпатського життя. Об'єктивність, емоційність та лаконічність розповіді надають творові певної простоти та цілісності. Мабуть саме завдяки цьому повість "Інститутка" сприймається як незаперечний правдивий документ часу.
Марко Вовчок "Інститутка"
Ще одна болюча сторінка в історії українського народу, яка хвилювала багатьох письменників, це тема кріпатства. Не була вона байдужою і для Марко Вовчок. А в повісті "Інститутка" авторка детально відтворює супепечності між кріпаками та поміщиками. Чіткіше та колоритніше розкрито у творі образи поневолених селян і панів-гнобителів. Письменниця намагалася максимально розкрити абсурдність ситуації, коли людина обмежує права іншої людини, знущається над нею.
Пантелеймон Куліш "Чорна рада"
Якщо б мені довелося описати цей величний роман однією фразою, то б вона звучала так - роман-пересторога до рідного українського народу. Загальновідомо, що основою творуипослужили історичні події "чорної ради" 1663 року, коли внаслідок несприятливих обставинпісля смерті Богдана Хмельницького почався розкол єдиної цілосності України на Правобережну та Лівобережну. Тому й Пантелеймон Куліш, звертається до історії українського народу із застереженням, аби унебезпечити повторення історії.
Пантелеймон Куліш "Чорна рада"
Передусім варто відзначити, що читаючи цей історичний роман, ми сприймаємо тогочасну реальність через світогляд Куліша. Відчувається, що письменнику болить кожна історична помилка, і який тягар всенародної вини він взяв на свої плечі.
Тому й Велика Руїна для Куліша стала символом деградації козацької епохи. І скажу, що дивлячись крізь призму теперішнього часу, як же він геніально передбачав, що в майбутньому нащадки повстанців самі займуть місця тиранів і в гноблені навіть не поступатимуться їм.
Григорій Квітка-Основ'яненко "Конотопська відьма"
Квітка-Основ'яненко знайомить із багацтвом українського народного фольклору, який тісно переплетається із фантастикою, як і у "Вечорах на хуторі поблизу Диканьки" Миколи Гоголя, так і у "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ'яненка головна тема спрямована аби своїм просвітницьким вістрям протистояти забобонності, неуцтву, бездуховного існування провінційного панства.