
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Леся Українка "Лісова пісня"
Читаючи пролог до поеми, мимоволі чуєш тихий голос - звернення Лесі Українки до майбутніх поколінь: "Шануйте та любіть красу природи...", той у тексті драми-феєрії продовження розкриття теми про вічний потяг людини до волі, щастя, краси, і яка з природи черпає собі силу й наснагу.
Леся Українка "Бояриня"
Драма Лесі Українки переносить у часи гетьманування Петра Дорошенка, який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату та хотів об'єднати Україну. У цій драмі можна відстежувати наскільки відмінні звичаї та кругозір українців від московитів. Українська дівчина Оксана, пепеїхавши до Москви, дивується заведеним порядкам, зростаючи у себе в Україні, вона виховувалася волелюбною дівчиною, а життя в Москві стає життям наче в татарській неволі.
Панас Мирний "Хіба ревуть воли як ясла повні?
Соціально-психологічна проза, у якій змальовуються не лише складні соціальні умови, у яких доводилося проживати українському народу протягом п'ядесяти років панського гніту та звільнення від нього,
а й масштабно відтворено внутрішній світ героїв роману. У романі показано життя тих селян, які через злидні та бідність ставали вбивцями та розбійниками.
Григорій Квітка-Основ'яненко "Маруся"
Життя різних верств українського суспільства кінця 18 - початку 19 століття, ожило на сторінках Квітки-Основ'яненка. Насичене мальовничими описами звичаїв та побуту, барвстими описами природи. Заручини, весілля, похорони, релігійнісвята - все як в обрядовому календарі українця, письменник відтворив на папері.
Попри те, що в ідейну основу твору внесено життєвий конфлікт соціально-побутового змісту, всі персонажі твору - душевні та благородні люди, правдиві та самовіддані, працьовиті та скромні.
Міґель Анхель Астуріас "Маїсові люди"
Із цією книгою я відкрила для себе культуру прадавніх народів майя. Із творчістю гватемальського письменника я вже знайомилася раніш. Але ці прочитані твори дуже відмінні - якщо в "Скорботній п'ятниці" та "Сеньйорі Президенті" Астуріас порушував тему соціально-політичного життя Гватемали початку минулого століття, часів правління диктаторів, то із "Маїсовими людьми" - занурююєшся у містичний світ культури народів Гватемали.
Хан Ґан '"Уроки грецької"
Друга прочитана книга від минулорічної лауреатки нобелівської премії з літератури. Як і роман "Вегетаріанка" книга "Уроки грецької" описує людську самотність. Та й взагалі читаючи нобелівських лауреатів різних років, я відчула наскільки самотність популярна тема у творчості великих митців. Кожен її змальовує по своєму, але лише читаючи їх, я зрозуміла, наскільки ця проблема різногранева. В "Уроках грецької" самотність має іншу природу.
Осінь патріарха
“Осінь патріарха” — це не роман у звичному сенсі, а мовна буря. Згусток повітря, насичений запахом гнилої влади, самотності й нескінчності. Маркес розгортає не історію диктатора, а нескінченне ехо його існування. Настільки розмите, що межа між ним і народом, між тілом і державою, між сном і смертю давно втрачена. Абзаци тягнуться на сторінки, здається, що читаєш нескінченну проповідь про владу, що перетворює людину на міф, а міф — на труп. Патріарх Маркеса — символ часу, який розкладається.
Вільям Фолкнер "Світло в серпні"
Незрівняна книга, манера написання письменником якої заворожує. У ній не зрозумієш хто все ж таки головний герой - Ліна чи Крістмас. Кожен розділ чергується оповідаючи про черзі про них. Біла дівчина та кольоровий хлопець. Таким чином на вимальованому широкому полотні півдня Америки Вільям Фолкнер натякає як про гендерну так і расову рівність. Роман витканий із чисельних епізодів, які переплітаються в основну сюжетну лінію.
Вільям Фолкнер "Світло в серпні"
Із творчістю Вільяма Фолкнера, я починала знайомитися із збірок новел "Червоне листя" та "Домашнє вогнище", і скажу, що це було правильним рішенням, бо після короткої прози, приступивши до роману "Світло в серпні" вже виникає відчуття не просто зібрати усі історії воєдино у суцільний пазл, а тут розгортається велика картина світу Фолкнера.
Сьодзо Катаяма "Діти світанку"
Прочитавши хоча б котрогось одного з японських авторів, настільки полюбиш японську літературу, що після цього вже будеш шукати їх книги, і навіть у дитячих текстах. Принаймі так сталося зі мною. Японська література особлива, бо вона про свободу, про ту, яка не залежна від обставин, вона про свободу вибору до будь-якого становища.


