Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Історія 19-го століття
Історики-професіонали із нетерпінням очікували на появу книги про так зване «довге девʼятнадцяте століття». Йдеться про період, коли українські землі перебували у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Це остання чверть вісімнадцятого століття і до початку Першої світової війни чи до початку доби Центральної Ради (є дві точки зору). Я теж очікувала на цю монографію, адже я є фахівцем з історії девʼятнадцятого століття та визнаю, що серйозної літератури про цей період вкрай мало. І через те, що треба висиджувати роками в архівах, а які архіви під час тривог та вибухів?
#
Ярмарок нічних жахіть
“Ярмарок нічних жахіть” — книжка оповідань, виставка тіней. Тут кожна історія — атракціон, побудований на людських страхах і бажаннях. Ця збірка — ранній Кінг у найчистішій формі. Його оповідання схожі на сни, що залишають після себе запах металу й старого паперу. Письменник не прагне пояснити, звідки береться зло; він лише показує, як воно рухається — повільно, невидимо, з людським обличчям. Ідея збірки — у тому, що жах не приходить ззовні. Він живе у дрібницях: у крику дитини, що його ніхто не чує, у телефонному дзвінку без голосу, у раптовій тиші посеред буденності.
Чотири після півночі
“Чотири після півночі” — чотири історії, чотири різні стани свідомості, у яких світ тріскає. Стівен Кінг у цій збірці фіксує секунди, коли реальність раптом перестає слухатися законів. Кожна повість тут обертається довкола ідеї розпаду звичного. Час виявляється хижаком, який пожирає минуле. Творчість перетворюється на дзеркало, де відбиток починає рухатися самостійно. Провина живе довше, ніж людина, а образ виривається з площини фотографії, щоб нагадати: у кожному кадрі хтось завжди дивиться у відповідь.
Темна половина
“Темна половина” — історія про письменника та його двійника. Кінг показує, що слова теж мають плоть, а уява — кістки. Майже болісне дослідження того, як народжується зло — не зовні, а всередині. Автор ховає свого літературного двійника як ховають злочин: із полегшенням і страхом. Та Кінг не дає йому спокою. Старк оживає. Тут народження стає актом насильства, а творчість — способом порятунку, який обертається катуванням. “Темна половина” — це сповідь людини, яка знає, що монстр у ній не ворог, а брат. Кінг торкається межі, де творчість перетворюється на роздвоєння не розуму, а голосу.
Кінець зміни
Роман звучить, мов сирена у тумані: протяжно, холодно, невідворотно. Кінг завершує трилогію про детектива Годжеса відчуттям, що зло не помирає, воно просто змінює форму.Тут письменник перетворює детективну історію на медитацію про розкладання світу. Монітор, екран, електричний імпульс стають новими тілами демонів. Колись убивця повертається вже не як людина, а як збій у системі: розум, який навчився жити без м’язів. Кінг досліджує цю мертву свідомість не кваплячись, даючи нам почути, як дихає машина, що вчиться ненавидіти. “Кінець зміни” — не лише про боротьбу добра і зла.
Безсоння
Це філософський жах, де головне питання не “що буде після”, а “що ми бачимо зараз, коли очі нарешті відкриті?”. Це книга про прозріння, що приходить тоді, коли повіки вже не змикаються. Безсоння головного героя — не хвороба, а форма бачення. Із кожною недоспаною годиною він опускається глибше в інший вимір, де смерть має колір, час тече боком, а випадковість виявляється законом. Ідеї книги — це хімія страху й співчуття. Вони не протистоять одна одній, а співіснують, як дві половини однієї хворої планети. Старість тут не вирок, а інша форма сприйняття, межа між людським і космічним.
Вітер у замкову шпарину
Це повільне задумливе полотно. Тут Роланд не монументальний герой, а людина змучена шляхом і пам’яттю. Його історія розгортається як нічне оповідання біля вогнища, як відлуння куль, зрад, магії й самоти. Мова роману зіткана з пилу, крові й дитячої цікавості. Вона коливається між сухістю міфу та ліричною напругою. Кінг дає відчути, що навіть між пострілами і мандрівками є місце для тиші. Основна ідея “Вітру…” — це спроба зупинити мить у вічному русі. Бо шлях до Вежі — не тільки про пошук істини, а про спробу згадати, ким ти був, коли ще не втратив себе.
#
#
Знайти свій шлях до успіху
Щойно завершив читати книгу "Кафе на краю світу", вона допомагає знайти свій шлях до успіху і зрозуміти чого ти хочеш насправді?, яка твоя мета в житті. Цікаво, що автор показує на прикладах, що в кожної людини є власна внутрішня мотивація, щоб досягати поставлених цілей: чи то в розвитку кар`єри, чи у спорті або в інших сферах життя.