You are here
Лідія
Про себе
Читаю зараз
Мої улюблені автори
Мої улюблені твори
Вірші
З цією книгою я хотіла познайомитися ще рік тому. Однак тоді її не знайшлося в бібліотеці: хтось в нашому селі саме знайомився, випередивши мене. А цього разу я просто натрапила на неї. Не знаю, чи чекала вона саме мене, стоячи на полиці, але так склалася вже її доля.
Павло Вишебаба шукає себе в різних напрямках: тут і інтимна лірика, і громадянська, і психологічні картини, і тонкі релігійні нотки, навіть вдалі, дуже щемливі відкриття (вірш "Зірка"). Як можна в двох словах оцінити книгу віршів, аби читач рецензії зробив правильний висновок для себе, читати чи ні?
Бути володарем своєї долі
Це той твір, і той стиль, і ті персонажі, разом з саме тією епохою, в які мені було вкрай необхідно перемістится, аби перепочити від сьогодення, в якому заплутатися можна ще до народження. І справа не тільки в павутині "net", справа у павутині, якою заростають наші голови та серця.
КАЗКИ ПРО АЛІСУ
Під однією обкладинкою із казковою повістю "Торт у небі" розміщено цикл казок про дівчинку Алісу. Аліса - така собі дзига, яка не дає спокою нікому. Часто в казках допускаються відхилення від реальних об'ємів та співвідношення розмірів, і тоді Аліса може провалитися у чернильницю, прогулятися між шарами крему у торті, заснути у шафі чи сховатися у кишеню.
Солодким можна не лише смакувати
... так, не лише смакувати, але і змінювати своє життя та життя оточуючих людей. Чиєсь - на краще, а інших - на те, що вони заслуговують.
Коли ми зупиняємося на своєму завчасно спланованому шляху, або раптом розуміємо, що десь схибили і тепер лише побачили, що все навколо геть не таке, як нам здавалося, завжди є інший шлях. І головне - цей шлях побачити, і зробити на ньому перший, найскладніший крок. А далі на допомогу прийдуть друзі, які підтримають, близькі, які будуть поруч.
Історія про торт
У цій казковій повісті для дітей йдеться про незвичайного гостя італійського міста, який раптом з'явився у небі. Дорослі, як це часто буває не лише у казках, але і в реальному житті, відразу почали бити на сполох та побачили в цій події лише те, що і хотіли, і могли побачити своїми дорослими очима, уявити своїми доросими почуттями та вигадати своєю дорослою фантазією. Але добре, що існують на світі дітлахи. Якби вони не втрутилися у ситуацію, хтозна чим все це би закінчилося. А, точні, закінчилося би найстрашнішою подією, - війною.