Мова сталі й сили

Уяви собі територію, яка тупо зависла в глухому, паралізуючому безчассі. Легітимна влада десь безвісти зникла за морем, а на місцях країну рвуть на криваві шмаття місцеві царки - барони зі своїми приватними арміями. Вони не знають законів, вони розуміють тільки мову сталі й сили. Це не романтична Англія, це пошматований простір, де суспільство поділене жорсткими, невидимими блокпостами. Є сакси - ті, кого позбавили прав, кого методично витісняють на маргінес, роблячи чужими на їхній же землі. І є нормани - ті, хто прийшов у броні, забрав усе і тепер диктує свої цинічні правила гри, зневажаючи будь-кого, хто не з їхньої касти.

І ось на цей побитий сльотами й зневірою ландшафт повертається він. Айвенго.

Це випалений зсередини ветеран, людина, яка пройшла чорну м'ясорубку чужої війни, залишила там здоров'я та ілюзії, а коли повернулася - зрозуміла, що вдома все ще гірше. Від нього відрікся власний батько, його ім'я викреслили зі списків, а країна задихається під пресом свавілля. Він повертається як ніхто, як тінь без документів, змушений ховати обличчя. Але саме ця людина, якій, здавалося б, уже нічого втрачати, стає тим оголеним нервом, який запускає невідворотний механізм відплати.

Турнір в Ешбі - це ж класичні розбірки кримінальних авторитетів, які зібралися на нейтральній смузі перетерти за вплив і показати зуби. А облога замку Торкілстон... Це справжній, лютий партизанський рейд. Коли ті, кого вигнали в ліси, ті, кого система вважала просто сміттям і розбійниками, приходять брати штурмом бетонну коробку знахабнілого олігарха. У цьому тексті стільки бруду, гіркого диму, зради і якогось такого пронизливого, відчайдушного бажання справедливості, що іноді стає фізично тісно в грудях.

Ця історія про те, що навіть коли все летить у прірву, а закон перетворюється на пустий звук, ти все одно мусиш підняти свій посічений меч. То ж яким буде фінальний розклад після цієї м'ясорубки, хто кому перегризе горло і якою ціною дасться кожна відвойована п'ядь? Відкривай цю книгу. Тільки одягай міцні черевики, бо під ногами буде дуже багато в'язкої, червоної глини.