Джеймс Бонд із невивченою алгеброю

Уявіть, що ви - типовий дванадцятирічний гік. Ви добре знаєте математику, але при погляді на дівчат миттєво пітнієте і втрачаєте здатність формулювати думки. І раптом у вашій вітальні матеріалізується справжній агент ЦРУ, який забирає вас до надсекретної Академії шпигунства. Звучить як мрія підлітка? Але вже першої ночі на Бена Ріплі скоюють замах, а замість крутих лазерних годинників і смокінгів він отримує параною, підстави від однокласників і таємну операцію «Полювання борсука», де йому відведено роль сліпої наживки. 
Ґіббс бере все ж заїзджену ідею  «обраного підлітка» і перетворює її на абсурдну, але дуже бадьору комедію. Текст читається на одному диханні завдяки легкому стилю, який чудово імітує мислення спантеличеного школяра в екстремальних умовах. Окремий жирний плюс саме українського видання - ілюстрації Олександра Шатохіна. Вони не просто заповнюють місце на сторінках, а працюють як повноцінний комікс-супровід, блискуче підкреслюючи комічність ситуацій, де пафос спецслужб розбивається об підліткову незграбність.

Але якщо дивитися на текст об'єктивно, то він страждає на хронічну хворобу підліткової літератури, яка тут доведена до максимуму. Уся надсекретна Академія ЦРУ наповнена дорослими професіоналами, які за рівнем інтелекту нагадують охоронців із супермаркету. Вони провалюють усе, що можна провалити, виключно для того, щоб на їхньому тлі дванадцятирічний Бен та його смертоносна однокласниця Еріка мали вигляд геніїв дедукції.
Персонажі другого плану чітко розфасовані по коробках: ось тупий хуліган, ось гіперактивний хакер, ось льодова красуня. Героям катастрофічно бракує напівтонів - вони працюють як передбачувані сюжетні функції, а не як живі люди.
Але з огляду на вікову аудиторію, все це терпить і не критично. Логічно, що книжка підійде здебільшого молодшим підліткам, яким хочеться посміятися, та батькам, які шукають кінематографічну книгу для «нечитунів».