Коли карма приходить без запрошення

У нас є суддя Георгій - чувак, який звик, що він «бог» у своєму маленькому місті. Він рішає долі, бере на лапу, почувається королем життя і думає, що система під ним. Але Лис не був би Лисом, якби не влаштував йому повний system failure. Раптом з’являється хтось таємничий, хто починає грати з суддею в «пилу». Це не просто месник, це дзеркало, яке показує Георгію, яке він насправді сміття.
Книга просякнута атмосферою того самого «зачуханого» райцентру, де за високими парканами ховаються скелети, від яких волосся дибки. Тут тобі і корупція, і брудні секрети еліти, і народний гнів, який довго закипав і нарешті вибухнув. Це dark fiction у чистому вигляді.
Лис дуже круто показує, як страх виїдає людину зсередини. Ти бачиш, як крутий мажор перетворюється на зацькованого щура.Ти до останнього не шариш, хто цей «суддя над суддею». Автор тримає тебе за горло до фінальної сторінки. Тут немає добрих персонажів. Всі «хороші» - з купою гріхів, а «погані» - просто чорти. Це максимально чесно. Тут є моменти, від яких може трохи знудити. Лис не соромиться описувати бруд і ницість.

Це книга про те, що адмін-панель всесвіту рано чи пізно забанить будь-якого чітера. Георгій думав, що він закон, але виявилося, що закон - це щось набагато страшніше і невідворотніше за паперові кодекси. Це чистий must read для тих, хто любить закручені трилери і хоче побачити, як виглядає справжня розплата за гріхи в українських декораціях.