Коли шокує усе!

Зникнення восьмирічної Дейзі Мейсон 

під час костюмованої вечірки виглядає як справа. Яка не мала б бути можливою, повний двір людей , десятки свідків і жодної людини. Яка бачила дитину в останні хвилини перед зникнення. Ніби вона просто випала з реальності.

Розслідування бере на себе детектив Адам Фоулі, який добре знає правило, у більшості випадків відповідь потрібно шукати поруч з родиною. І справді сімʼя Мейсонів швидко починає виглядати як коубок прихованих напружень, на «лице» холодність, відчуження, недомовленості які поступово формують підозру навколо кожного.  
Але що глибше занурюється справа, то менш очевидним стають межі правди. Соціальні мережі розганяють версії, сусіди дають свої припущення, а час працює проти всіх шанси знайти Дейзі живою тануть щогодини.  
Адам Фоулі типовий представник класичного поліцейського детектива, але з добре прописаною інтуїцією і професійною впертістю. Він не демонструє надмірної емоційності, натомість тримає фокус на логіці та досвіді. Саме ця стриманість робить його переконливим у хаосі подій.  
Сімʼя Дейзі ключовий психологічний вузол детективу. Мати, яка більше занурена у власний образ, батько з холодною дистанцією, брат з проблемами з психікою створюють атмосферу постійної підозри. Важливо, що авторка робить так що до підозр усі ще й виглядають і винними і вразливими.  
Решта персонажів сусіди, знайомі, онлайн коментатори виконують роль масовки і шуму. Вони підсилюють відчуття колективної параної, де правда розчинаєяться в припущеннях.  
Сюжет працює як класичний детектив із сильним ефектом недовіри до всіх. Постійно здається, що розгадка поруч, але кожна нова деталь ускладнює картину. Саме ця «плаваюча ясність» тримає напругу.  
Фінал вибиває з під ніг ґрунт , він настільки неочікуваний, що змушує переглянути усе, що здавалось очевидним. Лише одне питання «як таке можливо???».
Якщо любите історії де постійне відчуття невпевненості, сильна інтрига, напружена атмосфера і фінал який перевертає всі припущення то точно сподобається.