Міфологія крові та бізнес на кістках

Це не просто роман про мафію. Це повноцінна альтернативна історія США, де «держава в державі» живе за власними законами честі, які насправді є лише зручною ширмою для кривавого бізнесу. В центрі - дон Віто Корлеоне, людина, яка зробила справедливість товаром. Коли закон виявляється безсилим, люди йдуть до нього. Але за кожен «подарунок» доведеться платити душею. Трагедія Майкла Корлеоне — перетворення героя війни на холодного монстра - тут виписана значно жорсткіше, ніж у кіно, з усіма внутрішніми монологами та дрібними моральними компромісами, що ведуть у прірву.

Найсильніший аспект книги - створення міфології. П’юзо вдалося неможливе: він змусив читача співпереживати професійним убивцям і рекетирам. Ми бачимо їх не як злочинців, а як дбайливих батьків, вірних друзів та стратегів. Автор віртуозно маніпулює нашими поняттями про лояльність та справедливість. Описи ієрархії, кодексів «омерти» та тонких політичних ігор всередині П'яти Сімей прописані з такою прискіпливістю, що текст сприймається як документальне дослідження, а не просто вигадка.

Проте, у книзі є цілі пласти тексту, які не несуть жодного навантаження для основного сюжету. Історія Люсі Манчіні та її анатомічних проблем чи затягнуті походеньки Джонні Фонтейна в Голлівуді - це відверта «вода», яку Френсіс Форд Коппола дуже правильно вирізав у фільмі. Ці розділи збивають темп і віддають дешевою любовною белетристикою. 
Жінки в світі П’юзо - це або святі матері, які мовчки готують пасту, або декоративні об'єкти для задоволення потреб чоловіків. Їхні характери пласкі, а роль у сюжеті - суто допоміжна. Це продукт свого часу, але сьогодні така однобокість виглядає як суттєвий недолік глибини.