Минуле не може існувати саме по собі

Переддень 2000 року. Звичайна ніч у відео прокаті перетворюється на криваву різанину, є одна виживша. Поліція швидко знаходить підозрюваного, але він зникає так само раптово, як і зʼявився. 

Пʼятнадцять років потому історія повторюється. Знову вечірня зміна, знову жорстоке вбивство , знову одна виживша. І знову та самі слова «надобраніч, красуне»!. Те, що колись чула перша жертва…
Елла центральна фігура, цікаво що її образ це не драма, а навпаки те як вона з цим живе , обережно, насторожено, і без занурення у стан жертви чи зламаної людини..
Взагалі персонажі у сюжеті не з психологічною розкладкою , тут все будується більше на напрузі і про те як минуле впливає на наше майбутнє.
Автор використовує прийом з часовими лініями, де минуле й теперішнє не просто чергуються, а поступово підсвічуються одне одного. Це строює цікавий ефект складання пазлу. 
Агентура ФБР Сара Келлер береться за справу й швидко розуміє, ці злочини повʼязані. Але як саме… це інтрига яка веде її назад у минуле.  
Це одна з найкрутіших книг автора. Читається дуже швидко і відірватись нереально. Постійно тримає питання чи це збіг, чи повторення, чи щось набагато складніше.  
Сюжет не легкий, дуже заплутаний і тримає напругу до кінця. Вгадати розвʼязку майже неможливо, і саме це найбільша родзинка історії. Фінал залишає сильне враження і змушує ще довго прокручувати усе прочитане.  
Сара Келлер як завжди уважна, жива, за нею цікаво спостерігати. 
Враження від книги не погані, але якщо читати книги поспіль, то трохи події стануть передбачувані, бо сценарії тягнуть одну і ту ж ниточку.