Покоївка

Дивлячись на обкладинку думала, що це буде щось в стилі старих часів, таємниці замків і в тому стилі… але це сучасний світ, тому така картина вводить в оману.
Маємо розслідування вбивства. У вичурному пʼятизірковому готелі сталось вбивство постояльця. Події розвиваються одразу й одразу зʼявляються ключові герої.  
Книга в стилі часових ліній, то історія з минулого то вже теперішні дні.
Головна героїня Моллі, саме вона опиняється в центрі подій , історія веде в її минуле в дитинство з бабусею де була любов і ніжність. В цій «ідилії» дівчина виросла наївною і довірливою , не вміючи розрізняти добро і зло. Моллі персонаж якою проникаєшся, вона місцями смішна, щира, добра і обожнює порядок. Вона живе ніби у своєму світі. Та воно таки є! З опису і так ясно, особливість Моллі не проста -  це розлад аутичного спектру ( чула відгуки де люди таки не зрозуміли причину дивності Моллі і засуджують саме героїню , тому більше акцентую увагу саме на цьому).
Це не тільки детективна історія це історія про дівчину яка інакше сприймає світ. Про дружбу про віру в добро , про пошук себе. Вчинки Моллі часто виклають здивування , але завжди в межах.
Історія йде не квапливо, потім йде зашквал подій і геть губишся в подіях. Я інколи поверталась назад, щоб таки розібратись) та кінець чесно розчарував, залишилось відчуття що багато пропущено та не розкрито.
Найбільше мене сподобалась таки Моллі її образ тільки і тримав увагу при читанні . Її думки та мислення її сприйняття світу. Цю тему було б добре розвинути але жанр книги не той.
Книга яку можна прочитати , але є й кращі історії… як для детективу дуже слабенько.