Дуже незвичайна книга про серійника, який із сином викрадав дівчат і називав їх своїми метеликами. Коли їм виповнювався 21 рік (їхній термін придатності був 5 років, тобто більшості в момент викрадення було 16) він їх вбивав, заливав епоксидом. І от здавалося б, ого який кошмар, але у мене це не викликало сильних емоцій як хотілося б. Ну типу так, це дійсно моторошно, дуже моторошно, мені дуже шкода кожну дівчину, яка опинилася в лапах цих двох, але я читала багато історій набагато гірше в цьому плані. Тут не описують у подробицях всі сцени і для багатьох це круто, але я люблю повністю проникатись книгою, незалежно від жанру, тому мені важливо, щоб значні моменти були яскравими.

Я коли читала анотацію, то думала, що історія повинна бути крута, і так, сама ідея реально класна, але це можна було б піднести більш ширше і цікавіше.

P.S це стосується лише книг, у реальному житті мені стає ніяково від будь-якої історії, яка пов'язана з жорстокістю!! Я просто прочитала достатньо історій, тому стала дуже вимогливою

А ще я читала книгу «колекціонер» і я до кінця була впевнена, що маніяк свою жертву буде заливати епоксидом і на той момент, а це було два роки тому, моя реакція була б на таке просто вибуховою, але там взагалі все було інакше. І зараз, читаючи цю книгу, я ніби "гештальт закриваю", бо я дуже хотіла прочитати якусь історію на кшталт колекціонера, але за сюжетом, на який я очікувала.