Що сказати – супер дебют! Приклад книги, де не наливаючи води, в невеликому об’ємі, можна показати історію особистісного зростання та боротьби за незалежність. А згадка, що написано на базі родинної історії не залишає питання – читати обов’язково!
Нюся – цілеспрямована, активна та весела, пустунка в родині. Вона знає що хоче від життя – відкрити своє ательє і шити гарні сукні, снить про це. І лише рік їй відведено на студентство та безтурботне життя на квартирі у брата (який є підпільником) – 1939р. – у Львів заходять німці. Нюсю не цікавить політика, боротьба незрозумілих чоловіків, у неї постійні сутички з братом, затятим націоналістом, які ведуть до переїзду дівчини до подруги-полячки і її бабусі. Але майбутнє заміжжя з австрійцем, примара війни та втеча до Америки, вміле нашіптування братової дружини, примиряє родичів, і Нюся поступово втягується в роботу підпільниці – перенесення повідомлень, друк листівок. Та не лежить душа і серце Нюсі до заміжжя і переїзду, бо де ж примарна Америка, а де ательє з літерою А на вивісці із закрученим хвостиком, воно ж має бути у Львові, ось тут поряд. Нюся не вірить у війну, вона вірить у своє майбутнє. Сліпа недовіра розбивається під першими вибухами в місті, а всі плани Нюсі летять в тартарари. Начерений покинув і втік до Америки, евакуація з окупованого міста невідомим підпільником, батьківське село, закоханість до повстанця, вінчання та життя в підпіллі – криївки, ліс, холод, голод, кров і смерті і постійний страх. Нюся вже не шиє сукні – Нюся латає військову форму. Дівчина приносить найстрашнішу жертву підпільній боротьбі – свого сина і свою любов.
Історія тендітної дівчини, що хотіла творити, робити світ прекрасним. Історія розбиття рожевих дитячих мрій об страшне слово «війна». Фашисти, а потім більшовики, забрали в неї все, поставили перед вибором – втеча за кордон чи боротьба із залишками повстанців. І смикатиметься око в кабінетних НКВДистів від записок із закрученою літерою А, що залишатимуть на вбитих ворогах.
Волею диктатора зруйновано життя мільйонів людей, людей, що жили, планували та мріяли, будували своє і не зазіхали на чуже. І пройде більше 80 років і маховик історії знову принесе війну на ці землі…