Вайбова рецензія 8.0. Український класичний хорор

Бачу, тута  на сайті культ поклонінню "Івасику-Телесику", то гріх не доєднатися)) 

Почнемо розбір самого жосткого психологічного трилера нашого дитинства.
Зав’язка - чистий кіберпанк у селі. Дід витесав собі сина з дерева, а той взяв і ожив. Це ж реальний Pinocchio 2.0, тільки на нашому соусі. Малий підріс, зажадав гаджетів і вибив собі золотий човник зі срібним весельцем. Івасик - це такий собі мажор на районі, який рибалить у VIP-зоні, поки мама йому обіди приносить.
Змія - це типовий фішер. Вона підробляє голос мами, собі такий deepfake в реальному житті, щоб заманити малого на свій берег. Івасик спочатку викупає підробку, бо в мами «голос тонший», а у Змії як у пропитого репера з рашкі. Але Змія йде до коваля і перековує собі «голосові зв'язки». Це ж лютий біохакінг!
А далі спроба канібалізму ! Офігіть як для української казки! Малого хапають і тягнуть у логово. Змія хоче запекти його в печі, але Телесик не терпіла. Він тролить зміїну дочку Оленку, маніпулює її недосвідченістю і в результаті сам закидає її в духовку. Це вже рівень Ганнібала Лектера, бро, і ніякого тобі співчуття. 
Івасик валить із локації, залізає на явір, а Змія з усією своєю бандою намагається перегризти дерево. Це ж яка метафора на сучасний хейт: як тільки ти піднявся над натовпом, вони відразу намагаються підпиляти твій трон.
Хто рятує ситуацію? Останнє гусеня. Те, яке було саме слабке, «заднє». Це чистий кейс про те, що не треба недооцінювати аутсайдерів. Гусак підібрав малого і зробив йому евакуацію додому.

«Івасик-Телесик» — це база про безпеку в мережі  і про те, що кмітливість рішає більше, ніж золотий інвентар. Але мораль жорстка: ліс повний змій, тож фільтруй, хто тебе кличе на берег.