З нуля до героя

Коротше, якщо ви вже зацінили лютий містичний абсурд «Химерного світу», то саме час показати вам, звідки взагалі ростуть ноги в стилю МакДоннелла. «Людина з одним із тих облич» - це перша частина його знаменитої Дублінської трилогії, і це тупо еталонний ірландський кримінальний двіж. Ніякої магії чи вампірів - тільки чорнющий гумор, брудні вулиці Дубліна і рівень абсурду, від якого можна порвати прес.

Залітаємо в сюжет: Пол Малкроун - це чувак, у якого настільки дефолтне обличчя, що він схожий взагалі на всіх. І він знайшов геніальну, хоч і трохи крінжову темку для заробітку: ходить по будинках для літніх людей, де бабусі й дідусі з деменцією плутають його зі своїми онуками чи племінниками, сидить з ними, слухає їхні історії, а йому за це капає кеш від персоналу. Ідеальна схема, поки одного разу черговий «дідусь» не дістає ніж і не намагається жорстко його мінуснути з криком про давні гріхи. І тут починається повна м'ясорубка. Хтось реально хоче відправити Пола на той світ, копи вважають його підозрюваним, і йому доводиться тікати. Він збивається в команду з Бріджит, розумною і пробивною медсестрою та Банні МакГаррі - максимально відбитим поліцейським, який клав великий болт на всі статути, глушить алкоголь відрами і вирішує проблеми за допомогою ключки для герлінгу.

Я вам скажу, що  цей коп стовідсотково вкраде серця своєї аудиторії. Він токсичний, жорстокий, нестандартний і генерує такі чорні панчі, що їх можна розбирати на статуси. Це якби брутальний вуличний гопник пішов працювати в ірландську поліцію і йому дали значок. Спостерігати за тим, як він ламає злочинців: і морально, і фізично - це чистий кайф.
Дуже круто прописана динаміка Пола. Він був звичайним лінивим тіпом, який плив за течією, а тут йому доводиться включати режим виживання на максималках, тікати від професійних кілерів і розплутувати старі кримінальні таємниці Ірландії.
МакДоннелл видає таку базу чорного гумору, що ти реготатимеш навіть на сценах, де когось калічать. Сюжет летить зі швидкістю спорткара без гальм - тут постійно хтось кудись біжить, стріляє, б'є морди і жорстко саркастично жартує.

Це максимально драйвовий, нетиповий і смішний кримінальний трилер, який читається тупо за один вечір, бо відірватися просто нереально.