«Анфілада» Олени Демір — це психологічний роман, що переносить читача у світ людських переживань, спогадів і прихованих страхів. Головна героїня опиняється в загадковому просторі, схожому на нескінченний лабіринт кімнат, кожна з яких відкриває новий фрагмент її життя. Минуле і теперішнє переплітаються, а емоції, біль та надія ведуть її через власну анфіладу — шлях усвідомлення й прийняття себе. Ця книга зачіпає найглибші струни душі, змушуючи задуматися про природу спогадів і вплив минулого на наше сьогодення. Авторка майстерно передає психологічний стан героїні, створюючи атмосферу напруги, містичності та певної тривожності. Найбільше вражає символізм роману: анфілада кімнат стає метафорою нашої свідомості, де кожен спогад — це окремі двері, які ми боїмося відкрити. Це книга, яку неможливо читати поверхово — вона вимагає занурення, осмислення та, можливо, навіть переосмислення власного досвіду.