Відгук про книгу: Неболови. Навчи мене мріяти

Це книга не для легкого вечірнього читання. Я читала її повільно, бо після кожної історії залишається емоційний відбиток, який потрібно «переварити». Авторка пише так, що герої стають майже відчутними здається, я знаю цю людину, проживаю її біль і її шлях разом із нею. Це збірка різних оповідань про різних людей реальні, болючі історії, які торкають і не відпускають. Від самотньої старенької бабусі та її кота (ця історія вразила мене найбільше, до сліз), до молодих людей, які шукають себе й своє місце у світі. Єдине, що мені не сподобалося це так звані «російські слова, написані українськими літерами», так цей суржик надто дешевить книгу! Хотілося б, аби від цього вже відмовлялися. Розумію, що це мовлення живих людей і спроба передати реальність, але для мене такий прийом сприймається важко й часом дратує. Книга, без сумніву, корисна для загального розвитку, однак перечитувати її вдруге не виникає бажання. З іншими роботами авторки я поки не знайома