Після важкої "Крадійки книжок" захотілось якоїсь розради і легкості, тож руки підхопили книжечку із романтично-яскравою обкладинкою.
Бо коли вдома холодно, а за вікном похмуро, хочеться літа і відпустки. Отож, легка історія про "Випадкових наречених" від Крістіни Лорен.
Читається напрочуд швидко і легко. Місцями навіть вдалось щиро розсміятись - бо авторки змогли подати під новим пікантним соусом історію, вже описану вздовж і поперек не один десяток разів, а саме - зближення двох людей, які ненавиділи один одного, але якось непомітно переступили ту межу, за якою починається симпатія, котра перероставє в щось більше, світле і добре.
Та все ж були моменти, які викликали певні питання:
- Як можна було отруїтись на тому весіллі майже всім гостям?
- Як одна із сестер не змогла повірити інший, яка розказала про зраду чоловіка? Адже однояйцеві сестри-близнючки мають такий тісний емоційний зв'язок, нероздільні з перших хвилин життя, аж тут така недовіра?
- Яке ж покарання отримав за свої вчинки Дейн?
- І що сталось із щасливою монеткою Ітана?