Після важкої "Крадійки книжок" захотілось якоїсь розради і легкості, тож руки підхопили книжечку із романтично-яскравою обкладинкою. Бо коли вдома холодно, а за вікном похмуро, хочеться літа і відпустки. Отож, легка історія про "Випадкових наречених" від Крістіни Лорен. Читається напрочуд швидко і легко. Місцями навіть вдалось щиро розсміятись - бо авторки змогли подати під новим пікантним соусом історію, вже описану вздовж і поперек не один десяток разів, а саме - зближення двох людей, які ненавиділи один одного, але якось непомітно переступили ту межу, за якою починається симпатія, котра перероставє в щось більше, світле і добре. Та все ж були моменти, які викликали певні питання: - Як можна було отруїтись на тому весіллі майже всім гостям? - Як одна із сестер не змогла повірити інший, яка розказала про зраду чоловіка? Адже однояйцеві сестри-близнючки мають такий тісний емоційний зв'язок, нероздільні з перших хвилин життя, аж тут така недовіра? - Яке ж покарання отримав за свої вчинки Дейн? - І що сталось із щасливою монеткою Ітана?