You are here
Марсіанські хроніки
Книга не про Марс і не про марсіан, не про подорожі на машинах майбутнього. Як завжди, у Бредбері місце дії - це лише антураж, декорація, від зміни яких сенс твору залишиться незмінним. Книга про те, в чому добре розбирався письменник, вона про звичайних людей.
Про людей, що тікають від таких, як вони, від воєн і монополій.
Про таких, які дивляться в один бік, і бачать кардинально різні речі. Марсіан практично немає навколо, вони є десь, колись, але люди не бачать їх, не помічають відмінного від себе, а будують свої міста на місцях міст марсіанських, намагаючись зтерти досягнення корінних жителів планети.
Про таких людей, які ніколи не приймають тих, хто не схожий на них самих, за рівних. Які, подібно капітану Уайлдеру, бояться вирватися з більшості, мати свою думку, адже тоді доведеться нести відповідальність за кожне своє рішення.
І про людей з іншими поглядами, як Спендер, який зрозумів що сила багатьох завжди перевершує силу одного, і він не пішов, а залишився і дозволив убити себе. І про таких, як Тис, що зі злістю дивиться вслід неграм, які прямують до ракети, він незадоволений, що ті, кого він зневажає і вважає нижче себе, може перевершити його і досягти більшого, мати більше волі і амбіцій. А раз можуть, значить вони більш нікченміші, ніж він вважав. А сам Тис залишився де був, зі своєю ненавистю, яка тепер не потрібна. І сам Тис не потрібен, і такі як Тис не потрібні, але вони є.
Люди завжди й усюди привезуть із собою свою історію і звичаї, закони, своє минуле з його примарами. І подібно старому Лафаржу, боятимуться сказати необережне слово із страху, що тоді примари зникнуть.
Будь-які завоювання, досягнення людства завжди приводили і будуть приводити до боротьби між собою, один з одним. Чи зможуть люди побудувати нове життя, на Землі чи іншій планеті, не повторюючи вже відомий шлях? Не так легко йти іншим шляхом, коли невідомо яким буде результат. Перші два, три, п'ять поколінь будуть жити інакше, а потім, коли людей стане багато, знадобляться регулюючі правила, гроші, власність, пристрій громад, і гонка за краще місце почнеться знову. Але Бредбері все ж дає надію на інший сценарій, а яким вийде новий світ - вирішувати таким ось людям, як описано вище.