Багато крові.. назва відповідає сюжету | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Багато крові.. назва відповідає сюжету

5
Середня: 5 (2 оцінок)

Сюжет який не намагається бути делікатним він одразу працює через шок і фізичний дискомфорт. «Густіше за кров»
Підсилює все те , що було закладеного в попередніх книгах серії. Більше жорстокості , більше особистого і значно вищі ставки для головної героїні.  
Історія починається з убивства молодої жінки, доньки пастора, яку знаходять знекровленою у власній квартирі. Справа швидко виходить за межі «чергового маніяка», коли зʼявляється звʼязок із Годом Гловером серійним убивцею, який переслідує Зої Бентлі з дитинства. Розслідування ускладнюються ще більше, коли стає очевидно, злочин не один.  
Ескалація напруги. Майк Омер не розгойдується довго сюжет одразу рухається вперед і постійно підкидає нові ускладнення. Ідея двох убивць працює особливо добре, бо руйнує звичну логіку «одного профілю» і змушує і героїв і читача постійно переглядати свої припущення. Це додає історії нестабільності ти не можеш впертися в одну версію і спокійно її перевіряти.  
Текст грає на ефекті огиди і шоку. Тема знекровлення, деталі злочинів усе це подано прямо без згладжування. І тут питання смаку для когось виглядає як навмисне загострення заради ефекту.  
У будь якому разі, книга точно не «комфортна» і не для всіх. Мені особисто було дуже неприємно🫣.
Образ Зої Бентлі тут стає більш вразливим і водночас сильнішим. Її минуле вже не просто фон, а активний елемент сюжету. Головно перетворює розслідування на особисту гру, де вона лише мисливиця, а ц потенційна жертва. Її аналітичні здібності знову працюють як ключовий інструмент.
Татум Грей залишається більш жанровим персонажем, однак у цій частині краще відчувається його роль як опори для Зої. Їхня взаємодія поступово виходить за межі суто робочого партнерства, але Роман не навантажений романтикою, і це дуже правильне рішення.  
В загальному про серію і саму третю частину хочеться сказати, що ця частина жорстокіша за попередні, шокуючі деталі читаються важко і неприємно. Але тримає увагу, вибиває з зони комфорту і справді змушує дочитати до кінця , навіть якщо хочеться відвести погляд. 
Але якщо любите таке, то варто познайомитись з Тесс Гаррітсен

вподобати
0 користувачів вподобало.