Ретро-детектив в стилі нуар. Хм… Доволі таки дивне поєднання. Але, якщо врахувати, хто є автором даного твору, а це людина, життєвий і творчий шлях якого не менш цікавий ніж його твори, «Білий попіл» обіцяє бути як мінімум оригінальним.
І це дійсно так. Інтрига та оригінальність – це фішка творів Павлюка. Сюжет не новий: вбивство, розслідування, отримання результату. Але є нюанси. Розслідуючи вбивство молодої панночки головному герою Тарасу Білому прийдеться розкрити далеко не одну таємницю. Саме розслідування пронизане містикою – хороша така відсилка до гоголівського «Вія». А результат пошуку вбивці не на жарт здивує і головного героя і всіх, хто так чи інакше приймав участь.
Окремо хочу відмітити майстерність передачі атмосфери місця подій – невеликого українського хутора та його населення, мови героїв, одягу, помешкань. Детальний але необтяжуючий опис допомагає якнайліпше зануритися в перебіг подій.
Однозначно, книга варта бути прочитаною.