Чи є у світі справжнє кохання?

Олександр Купрін часто пише про кохання, про нерозділене кохання, про справжнє кохання. І часто в його повістях та оповіданнях фінал є трагічним. Не винятком став «Гранатовий браслет». Головна героїня - княгиня Віра Шеїна, одружена жінка, час від часу отримує від анонімного залицяльника подарунки. Цього разу, у день своїх іменин, надійшов гранатовий браслет. Чоловік та брат княгині знаходять відправника - чиновника Желткова, проводять з ним «виховну бесіду», врешті-решт, Желтков пише передсмертну записку, в якій клянеться у своєму коханні до Віри, проте не хоче, аби його почуття заважали їй жити, і кінчає життя самогубством. Опісля Віра усвідомлює, що справжнє кохання пройшло повз неї. 
Це надзвичайно глибока і сентиментальна річ. Інколи ми цінуємо справжнє щастя тоді, коли втрачаємо. Звісно, навряд чи Віра і Желтков змогли б бути разом, однак завжди боляче, коли твоє кохання нікому не потрібне. Або потрібне, коли тебе вже нема поруч. І нічого вже не змінити.