Чиполіно

У світі, де справедливість часто стає тінню, а правда ховається за високими парканами влади, з'являється хтось маленький, сміливий і… з цибулевою голівкою. Так, мова про Чиполіно — хлопчика-овоча, який навчив не одне покоління дітей (і дорослих) відрізняти добро від зла не за зовнішнім блиском, а за вчинками. Це алегорія, тонка й дотепна, про суспільство, у якому одні будують палаци на сльозах, а інші — затоплюють ці палаци своїм сміхом і гідністю. Джанні Родарі створив світ, у якому овочі мають більше серця, ніж чимало людей у нашому. Чиполіно — це дух спротиву. Його зброя — слово, дружба, винахідливість і віра в те, що справедливість може прорости навіть крізь асфальт утисків. Мова Родарі — проста, але наповнена кольорами, як ринок у полудень: яскрава, запашна, музикальна. Він не повчає, а грає — з мовою, з фантазією, з очікуваннями. І водночас — закладає в душу читача ті зерна, які проростають вже за межами книги.