Цієї миті завтра

якби ми могли повернутися в минуле щоб по-справжньому зрозуміти свою долю. Напередодні 40-річчя головна героїня Еліс відчуває, що її життя, мов стара платівка, грає одну і ту ж мелодію. Але магічний збіг обставин повертає її у її власне 16-річне тіло. Еліс помічає деталі, які в минулому пропустила, та знаходить сенси, які з часом стерлися. Роман пронизаний любов’ю до епохи 90-х, але його справжнє серце — це стосунки Еліс з її батьком. Побачити його знову здоровим, веселим і повним сил — це її головний, хоч і тимчасовий, подарунок. Їхні розмови, їхні спільні моменти стають для Еліс найважливішим уроком. Книга говорить про те, що найцінніші скарби — це не здобутки майбутнього, а спогади, які ми маємо цінувати.