Дійсно українська казка

Щодо багатьох казок нашого дитинства можуть бути сумніви з приводу їхнього походження: «Колобок», «Ріпка» точно можуть бути віднесені не лише до українських народних казок, а от «Івасик-Телесик». - стовідсотково українська, хоча чимось і схожа на «Хлопчика-мізинчика» братів Грімм. Для мене ця казка є особливою, адже головним героєм є людина. Згадайте більшість інших казок дитинства: там Лисиця, Вовк, Коза-Дереза, а тут хлопчик. Уже щось нове і неординарне. Хлопчик непростий, а деревʼяний, хлопчик, на якого довго чекали. Може, це видасться трохи сентиментальним, але мені шкода безплідну пару, й яке для неї щастя нарешті відчути себе батьками, хай і в поважному віці. Насправді це віра українського народу в неможливе і в добро. Також у казці оспівано працю: Телесик не лежить на печі, а йде рибалити, щоб допомогти своїм батькам. Він шанує їх та прагне допомогти по максимуму. Також бачимо оспівування народної мудрості в епізоді із Зміючкою Оленкою та визнання індивідуалізму в епізоді із гусаками (до речі, мені цей епізод не сподобався, бо ледачі гусаки могли призвести до загибелі нашого героя). Ну й нарешті у казці оспівано відданість та повагу до друзів, коли Івасик-Телесик віддячив гусакові. Вважаю, що цю казку можна розглядати на заняттях з педагогіки як приклад вивчення української ментальності та народного світогляду.