Я любителька кави, і тому побачивши цю книгу, звісно вирішила її прочитати. Книга Тосікадзу Каваґуті «Доки кава не охолоне» — це ніжна і зворушлива історія, яка змушує замислитися про найважливіше в нашому житті: час, стосунки і те, що ми залишаємо після себе. Події розгортаються в невеликій кав’ярні, яка приховує таємницю: відвідувачі мають можливість повернутися у минуле або зазирнути в майбутнє. Проте є одне правило: повернення триває лише доти, доки не охолоне їхня кава. Ця лімітована подорож у часі стає символом нашого обмеженого часу у реальному житті, спонукаючи до мудрого використання кожної миті. 

 Ця книга — чудова нагода задуматися над тим, як ми проживаємо своє життя, чи встигаємо сказати важливі слова, і що залишаємо після себе в серцях інших людей. «Доки кава не охолоне» не лише розчулює, а й надихає цінувати кожну мить.  

Рекомендую цю книгу всім, хто шукає глибоких емоцій і хоче поглянути на життя з іншого боку. Вона залишає після себе теплий слід і бажання жити усвідомлено.