Джонатан Свіфт "Мандри Гуллівера"

Сатира відомого ірландця на події та порядки Англії XVIII століття, у якій розкривається уся її ницість і безглуздя її державних установ. В романі чотири частини, але напевне Ліліпутія - найпопулярніший зі всіх, і найчастіш зустрічається у художньому мистецтві та кінематографі. Тут Англія крізь зменшувальне скло, і вона зовсім не просвітницький ідеал держави.

Крізь фізичну мізерність "великих" міністрів та імператорів, Свіфт відтворює їхню жорстокість, підступність та зажерливість, пародіює над суперечками католицької та протестанської церквами. Автор зауважує, що людина, яка підкоряється такому середовищу, перетворюється на духовного ліліпута, навіть тоді коли вона талановита. Таким чином, через кпини до пануючих порядків, Джонатан Свіфт захищав інтереси простого ірландського люду - ремісників та селян.