Дзвонар

«Дзвонар» - це збірка громадянської та філософської лірики Марії Павленко, в якій авторка осмислює сьогодення, найчастіше - песимістично. Багато поезій присвячено захистові української мови, поетеса пишається своїм українським корінням і закликає шанувати мову. Доволі символічно звучить образ кладовища, де написи на памʼятниках виконано російською. Це особисто ображає пані Павленко, вона вважає, що так людина поховала й свій генетичний код. Значний блок поезій присвячений ідеї націотворення, єдності українців, зокрема під час Помаранчевої революції, коли зіткнулися сині та помаранчеві, авторка боїться, що подібне політичне протиборство негативно вплине на національний дух і може призвести до ворожнечі і чвар. Доволі жорстко проходиться авторка по олігархату, засуджує домінування олігархів у політикумі. Вважає сучасників поколінням Чорнобиля. У поезії «Зажура» засуджує нашу жадобу до грошей та прагнення мати мільйони. Видно, що авторці боляче бачити сьогодення, коли людина втрачає духовність, думає про власне збагачення та задоволення, не мислить категоріями патріотизму та не шанує віри і традицій предків. Ми не руси, не американці, а українці, - стверджує Павленко. І варто пишатися своїм походженням, бачити сенс життя у праці на благо своєї Батьківщини та шанувати власну домівку.