Енеїда

«Енеїда» — твір, який несе на собі відбиток епохи, дотепу й невичерпного духу народу. Переосмисливши античну «Енеїду» Вергілія, Котляревський вдихнув у неї українське серце й селянську душу. Його герої — вже не грецькі міфічні постаті, а жваві, хвацькі козаки, що полюбляють горілку, сало, чесну бійку і гарну бесіду. Еней — типовий український парубок, що вміє жити на повну і не пасує перед жодною халепою. Мова твору — жива, колоритна, сповнена народної лексики, прислів’їв, приказок і гумору. Саме це робить «Енеїду» не тільки веселою, а й глибоко народною. Тут — уся палітра українського буття: весілля, пиятики, війни, сварки, любов і навіть спроби навести лад у хаосі. Котляревський з гумором, але й з тонкою іронією зобразив тогочасне суспільство, його вади, побут і звичаї. За жартами і сміхом легко прочитуються серйозні теми: втрата Батьківщини, боротьба за виживання, любов до рідної землі й мови. Це — не просто пародія, а національна епопея, написана легкою рукою, але з глибоким серцем.