Герлок Шолмс приїздить запізно

Остання новела збірки «Герлок Шолмс приїздить запізно» є таким собі поєднанням першої новели про трансконтинентальну подорож та містком до продовження пригод видатного злодія всіх часів. Тож однозначно чекатимемо на продовження! Отже, Шерлок Голмс (хай Леблан і поміняв літери в імені і прізвищі) і Арсен Люпен зустрінуться. Люпен у передчутті: повага до свого ворога - крута риса істинного злодія. Мало того, Голмс-Шолмс має знайти людину, яка вирішила пограбувати замок (ми розуміємо, що це Люпен) і вивезти звідти всі дорогоцінності та меблі. Однак за яких обставин ці два генії зустрілися і чому, пардон, не вбили один одного - про це читач дізнається у другій половині твору. Невже Голмс теж поважає свого суперника?
Натомість на початку новели все здається звичним читачеві: власник замку в присутності групи своїх знайомих розповідає про таємницю свого житла і про зникнення книжок, в яких було зображено схему підземель. Цікаво, що всі впевнені в тому, що вкрав книги саме Люпен, причому одну книгу викрадено із замку, а іншу - з бібліотеки. Тож задача наполовину вирішена - ми знаємо імʼя злодія, але не знаємо, де він і хто з гостей є Люпеном. Чи не з гостей? Серед героїв твору знову зʼявляється чарівна Неллі з першої новели, яка напевно знає зовнішній вигляд Люпена. А Арсен, схоже, що закохався. Однак чи це почуття є взаємним? Чи видасть Неллі нашого героя, адже випадково вона заловила його на гарячому. У першій же новелі вона його врятувала і не видала. І чому крадіжка, яка матиме місце, виявиться, що не матиме? І чи розкриє Голмс цей злочин? Чи все-таки, як у назві, приїхав запізно?

Не обійшлося і без гумору та пихатості, звісно, що Голмс поводить себе надто самовпевнено і не викликає такої симпатії, як Люпен. Особисто я була на боці нашого злодія, бо він якийсь простіший та інколи навіть людяний. Хоча як можна виправдовувати крадія?