Хроніка сільської м'ясорубки

Збірка новел «Місячний сміх» - це задокументований протокол братовбивчої бійні 1920-х років. Косинка не вигадував сюжетів, він фіксував брутальну реальність, за яку у грудні 1934 року отримав від системи кулю в потилицю.

Якщо розібрати тексти на факти, ми побачимо зріз епохи без жодних ілюзій. У цих новелах, наприклад, «Політика» чи «Темна ніч», немає ідейних лицарів. Є лише селяни, які хочуть вижити, але змушені ховати зброю. Косинка б'є фактурою: кінський піт, брудні чоботи продзагонівців, липка кров на степових шляхах. Вся політика тут зводиться до одного: хто сьогодні прийшов у село забирати хліб і кого вночі виведуть до стінки.
Вершина фактологічного жаху Косинки, як у його знаменитому «Фавсті» - це судово-медична фіксація підвалів ЧК. Він препарує саму механіку допитів. Письменник оперує винятково конкретикою: брязкіт ключів наглядача, гарячка перед неминучим розстрілом, клаустрофобне божевілля в камері. Це не художні метафори, а сувора хроніка радянської катівні.
Стиль збірки - це рвані фрази, схожі на револьверні постріли. Косинка кидає читача одразу в епіцентр подій: перестрілки в ярах, нічні облави, істеричний регіт збожеволілих від горя людей. Його місячне сяйво тут освітлює лише спалені хати і понівечені тіла.
Таким чином, перед нами збірка, яка є кривавим паспортом епохи, де кожна сторінка наскрізь пропахла порохом і відчаєм.