Читаючи драму Івана Кочерги, думками линеш в часи тисячолітньої давності - часи правління Ярослава Мудрого. Оповідь захоплює своєю цікавістю, стаєш наче учасником тих далеких подій, проймаєшся великою повагою до князя Ярослава Мудрого, який дбав про волю Київської Русі - праматері нашої України.

Думаю, що Івана Кочергу дуже привабила багатогранна та неоднозначна особистість князя: поєднання відваги, розуму, високої моральності, але й разом з тим честолюбства та лукавства.

Отож, усі думки, мрії та діяння спрямовані на те щоб возвеличити місто Київ - одне з найбільших у Європі.
Іван Кочерга зобразив у постатті Ярослава Мудрого як бойового воїна так і мирнобудівничого князя: заради спокою та розквіту Київської Русі веде свої полки проти печенігів, амвставши із бойового сідла, бореться розбудовувати Київ. За часів Ярослава Мудрого були споруджені такі величні пам'ятки архітектури, як Золоті Ворота, Софіївський собор. І саме за часів правління Ярослава Мудрого припадає найбільший розквіт Київської Русі.

Постать Ярослава Мудрого у світовій історії закарбувалася ще й тим, що він прагнув зміцнити зовнішні зв'язки Київської Русі із іншими державами, віддаючи рідних доньок за іноземних принців, а все заради кращого майбутнього рідної землі. Нелегко розлучатися із дітьми, але він ставив державні інтереси вище особистих.