Кохайтесь чорнобриві та не з москалями

«Катерина» повість про жіночу долю та соціальну нерівність, про дитину-безбатченка.Це не просто співпереживання трагічній долі Катерини, а й застереження, урок для майбутніх поколінь дівчат-українок.

І знову сумна й лиха та несправедлива  доля дівчини, яка покохала. Та ще й москаля. Недарма автор починає твір зверненням до дівчат

«І кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.Москаль любить жартуючи,Жартуючи кине».

Катерина, покохавши парубка Івана-москаля, ставить почуття на перше місце, забуваючи про норми моралі. Вона мужньо, без суперечок, приймає вирок батьків і йде з дому в пошуках коханого.

А Іван, будучи нікчемним і безсоромним, зневажливо ставиться до простого люду. Коли ж Катерина таки знаходить його, він удає, що не знає її, і просить забрати від нього «сумасшедшую женщину».

Залишена й зламана, дівчина у розпачі покидає дитину та біжить до річки…