Лісова пісня, сумна історія Мавки

Мавка мого дитинства, не така вже весела як її осучаснили в мультику. Сумна й на противагу світла історія, у якій думки про високе покликання людини та безсмертя людської душі. Леся Українка написала «Лісову пісню», перебуваючи далеко від Батьківщини, на Кавказі, хворою й сповненою туги за рідним краєм. Саме з цієї ностальгії, з казкових спогадів дитинства й народилася ця дивовижна поема.

Події розгортаються у стародавньому волинському лісі, де поруч із людьми живуть міфічні істоти Мавка, Лісовик, Русалка, Перелесник. Прокинувшись від зимового сну, Мавка ніби пробуджує саму землю. Вона чує чарівну мелодію сопілки, яку грає Лукаш, так починається їхнє знайомство і кохання.

Та поруч є Килина втілення духовної обмеженості й жорстокої буденності. Мавка ж постає як уособлення чистої любові, духовної свободи й гармонії з природою. Лукаш слабка людина, нездатна відстояти свої почуття він зраджує Мавку й сватається до Килини.

Фінал дуже жорстокий залишає по собі тихий біль і водночас віру в те, що справжня душа не гине, навіть коли зникає тіло. Мавка навіки зливається з природою.