Льодяникові черевички

Це не продовження «Шоколаду» в класичному сенсі, радше новий виток знайомої мелодії. Материнська тривожність — головний нерв роману. Гарріс показує, що любов, навіть найсвітліша, може задушити, якщо не дає простору. І водночас — що без коріння не ростуть крила. Назва книжки звучить ніби з казки. Роман побудований як антикварна казка, розібрана на деталі і зібрана заново. Черевички — це не просто дитяча мрія, це тиск, пастка, стандарти, в які треба втиснути себе, щоб бути "належною", "успішною", "правильною". Цікавою є присутність нового персонажа — власниці взуттєвої крамниці. Вона не зло, але інший варіант жіночої сили: контроль, перфекція, твердість. «Льодяникові черевички» — це книжка не про магію як диво, а про магію як щоденний вибір. Бути собою, коли це незручно. Бути матір’ю, коли це боляче. Давати свободу — навіть якщо хочеться тримати.