На камені

Однією з новел у цій збірці є «На камені». Унікальний твір, написаний в імпресіоністичній манері. Читаєш - і нібито перед тобою твори Клода Моне : настільки тонко й зі стилем описано море і кримське узбережжя. Невеличке татарське селище. Кавʼярня. Тут гуртуються місцеві. Кава їх єднає. Старий грек припливає із сіллю, а його найманець турок Алі допомагає розвантажити товар. Подібна картина має місце час від часу. Проте що змінилося? А те, що дружина різника Мемета, в яку таємно закоханий Алі, вирішила піти освідчитися хлопцеві і втекти разом із ним від нелюбого чоловіка. Звісно, що подібна афера апріорі є невдалою: Фатьма родом з гір і не знає місцевості, так само ця територія є чужою для Алі. У пошуках втікачів ворогуючі татарські роди обʼєднуються, адже це справа честі. Закоханих знаходять. Але Фатьма не готова повертатися до чоловіка: вона кидається зі скелі і гине, а її коханого заріже у сутичці Мемет. Символічним є останній епізод, коли тіло хлопця кладуть у човен і пускають у море, нібито для того, щоб він міг там зустрітися із коханою. 
Новела більше схожа на легенду. Написана дуже важко, із вкрапленням татарських слів. Багато місця надано описам природи. Таке враження, нібито читач є одним із учасників дійства у кавʼярні. Надзвичайно глибокий твір, що ранить душу, але це тонкий надріз, а не смертельна рана.