Опівнічна бібліотека

філософська казка, що починається о дванадцятій ночі, у проміжку між життям і смертю. Це теплий і мудрий діалог з душею, яка втомилася від жалю, і запрошення у місце, де зберігаються всі втрачені «якби». Головна героїня, Нора Сідо, що знаходиться на межі відчаю, потрапляє у простір, де час завмирає, а книги стають порталами. Кожна з них — це архів можливих доль, що чекали на неї за іншим вибором, за іншим кроком. Це місце, де можна пожити життям рок-зірки, олімпійської чемпіонки чи матері. Зал, де зберігаються всі нездійснені мрії, стає для Нори не просто місцем для подорожей, а й полем бою з власними ілюзіями. Гейґ майстерно показує, що ідеального життя не існує. Кожна з цих альтернативних доль, що їх приміряє Нора, має свої радощі і свої втрати, свої щасливі моменти і свої болі. Це подорож, що веде героїню не до пошуку ідеального сценарію, а до розуміння того, що найважливіша книга — це твоя власна, і ти сам пишеш її щодня. Це гімн прийняття, що говорить про красу недосконалості і про те, як важливо цінувати своє життя.