Передчуття любові

«Liebensahnung» - такою є назва новели німецькою мовою, а українською - «Передчуття любові». Для чого Кобринська вжила німецьку? Можливо, щоб показати, що події розгортаються на українських землях у складі Австро-Угорщини. А може, все банальніше, і цей німецький абстрактний іменник якнайкраще підходить для опису почуттів головного героя-студента. Насправді твір ставить декілька проблем. Життя студентства - юнак перебуває у зйомному житлі (в ті часи студентські гуртожитки були лише в декількох вишах, а більшість студентів шукали собі помешкання самотужки), всюди безлад. Головний герой Денис уже тиждень хворіє, тому почувається не дуже, та й настрій в нього кепський. Проте в цій кімнатці є картина, на якій зображено гарну золотокосу дівчину із блакитними очима, і саме про таку він мріє. Потім трохи незрозуміло, бо Кобринська раптом переносить нас у час, коли Денис видужав та їде в село, до своєї омріяної дівчини із золотим волоссям. Доволі цікава подача: пів новели пані Наталія деталізує його побут, здається, зараз писатиме про хворобу, про його речі, про пари в універі. Та ні. Різко вона перестрибує на пошук кралі, яку він бачить повсюдно. Таку саме красуню він зустрічає у поїзді, вона їде з ним в одному напрямку, але коли він думками з нею, зʼявляється хлопець, напевно, її коханий. На цьому новела закінчується. Тож я, як читач, так і не зрозуміла: чи дійсно в селі є дівчина його мрії і він до неї їде, чи він готовий бути з будь-якою дівчиною, яка зовні схожа на білявку з картини, чи він просто перебуває у стані закоханості. Щодо останнього, то мені згадалися мої шкільні - студентські роки, коли подобається багато різних хлопців, і ти все думаєш: де ж він? Не знаю, як у чоловіків, а в жінок, доки вони не зустрінуть свого коханого, подібне часто спостерігається. Тому припустимо, що Кобринська якраз і описала цей стан, коли ти молодий, маєш у голові певний образ людини, з якою б ти розділив своє життя, та шукаєш його повсюди. Таким і є передчуття любові, щоправда, інколи реальна людина геть зовні може виявитися повною протилежністю уявного предмета захоплення.