Порушення табу

Доволі символічна казочка, в якій мені особисто не шкода баби і діда. Збираючи у лісі гриби, вони знайшли кривеньку качечку, принесли її додому, тобто врятували життя. Здавалося б, що казка демонструє єдність людини і природи, що нарешті старі зможуть хоч про когось піклуватися. Й дуже позитивним є те, що качечка віддячила старим за порятунок, прибравши у хаті та зваривши смачну їжу. Однак дід і баба порушили табу: вони спалили пірʼя. Можна ж було попередньо поговорити з дівчиною, зʼясувати, чому вона з качечки перетворилася на красуню. Можна. Але старі вчинили егоїстично, як їм захотілося. Врешті дівчина від них пішла, а потім, убравшись у пірʼя, полетіла. Й тут теж цікаво: двічі дівчина відмовлялася летіти зі своїми, бо вони її, покалічену, залишили, але на третій заклик відлітає. Тож виходить, що зрада представників свого роду може бути пробачена, а зрада з боку людини, представника іншої екосистеми, - ні. Тому можна прочитати ідею протистояння ворогуючих родів, коли ти своїм не станеш для чужих, як би не намагався. Качечка не прижилася б у людській зграї, бо тут панують інші закони, її місце - серед своїх, серед пташок.