Празький цвинтар

«Празький цвинтар» — роман, у якому брехня стає головним рушієм історії. У центрі — підробник та шпигун, який створює фальшиві документи. Саме він пише текст, що стане «Пратоколами сіонських мудреців». Саме в цьому нерв книжки: історія Європи виявляється побудованою на папері, що пахне брехнею. Еко грає з читачем. Він відтворює століття з такою щільністю деталей, що реальність починає розчинятися. Мова роману саркастична. Як легко людське мислення ковтає вигадане, якщо воно вміло подане? «Празький цвинтар» — не просто історія про брехню, а розповідь про те, як ця брехня створює реальність. Що станеться, коли текст створений для маніпуляції стане священним писанням для натовпу? Еко вкладає у роман не просто історичний матеріал, а філософський діагноз. «Празький цвинтар» — це анатомія зла, що продовжує дихати в сьогоденні.