Інтелектуальний триллер «Останній оракул» — перша книжка, яку прочитав у новому 2024 –му році. Стиль цього роману американського письменника Джеймса Роллінса певною мірою схожий на романи Дена Брауна. На сторінках «Останнього оракула», так само, як і у творах Брауна, читач постійно стикається з загадками, пошуками відповідей на складні питання, ситуації, на які потрібно знайти відповіді, щоб мати змогу вирушити далі. Цей процес нагадує квест, коли знайшовши розгадку однієї «головоломки», перед персонажами постає наступна проблема.
Книга читалася достатньо важко, особливо, епізоди, де головний герой Грей Пірс втікає від переслідувань злочинців, в такі моменти в мене виникало враження, ніби дивлюся фільм.
В цілому, було цікаво та пізнавально, тому що в своїй книзі письменник використовує багато реальних фактів та подій, наприклад, про походження ромів, або про феноменальні здібності дітей, які страждають на аутизм. Грей Пірс відчайдушно прагне знайти свого зниклого напарника, в цій сповненій небезпек та пригод подорожі, герой зустрічає небезпечних людей, що намагаються його вбити.... Чи вдасться американцеві подолати своїх ворогів і розгадати таємницю від якої залежить подальша доля людства, а на карту поставлене майбутнє світу, що може загинути в полум`ї?.
Події роману відбуваються у різних кінцях світу: в США, в Україні, поблизу чорнобильської атомної електростанції, де встановлюють укриття над зруйнованим реактором, на Південному Уралі, де існують підземні міста, в яких раніше жили в`язні, що працювали в уранових копальнях і помирали від радіоактивного ураження, так і не побачивши свободи; в Індії, де Пірс разом з Елізабет Полк намагається відшукати розгадку таємниці Дельфійського оракула,яку не встиг оприлюднити її батько, вчений Арчибальд Полк.
Книга дуже багатогранна. Письменника цікавить феномен інтуїції, як явища; як вона виникає і як впливає на долю людини, а іноді визначає все подальше життя.
«Останній оракул» роман у якому багато вбивств, експериментів над дітьми, які проводять бездушні росіяни, для них немає нічого святого, а тисячі, можливо, мільйони загиблих людей нічого не значить, якщо кінцевою метою є необмежена влада, що межує із свавіллям та жорстокістю до самої суті людського життя.... Хтось обов`язково має зупинити диктатора…
Наскільки ж це актуально у кривавому сьогоденні в Україні, коли війна триває, а люди вмирають під обстрілами російських ракет, снарядів, авіабомб... Можливо проротцтво вже здійснюється, хоч, поки що, не всі у світі це хочуть розуміти і продовжують вдавати що не бачать цього?.
9.01.2024