Після прочитання даної книжки вам точно захочеться поринути у світ Шекспіра глибше , аніж ви собі уявляєте . Чому ? Тому що у «Ніби ми злодії» події відбуваються у театральному навчальному закладі , а головні персонажі – група хороших друзів , що уже разом провчились на факультеті театрального мистецтва доволі багато років і зараз - 4 курс. Після якогось переломного моменту у житті , у цієї групи почались проблеми з взаємозв’язком одним між одним – сутички, бійки, сварки і т.д.
Настає час великої вистави , негаразди все ще ширяться у групі колишніх друзів , змішуючись з цитатами з творів Шекспіра і одного дня, п’ятеро з приятелів зробили вибір усього життя та смерті , згодом поплатившись психологічним напруженням, злагодженістю у компанії та нормальним завершенням навчання у ВУЗі – вони тепер «злодії».
Настає час антракту – час зупиняється та ми поринаєм у минуле. Розповідь починає вестись зі слів головного героя – Олівера . З даного моменту усе секретне стає явним, усе сховане викривається , а пазл складається докупи . Останній розділ змусить вас задуматись над порушеними проблеми : любов та ненависть, залежність , невзаємне кохання, розпач та надія у найкраще майбутнє. Занавіска повністю зашторена , шість стільців пусті , а у поштові скриньки уже давненько не приходили листи.