«Сіль для моря, або Білий Кит» дебютний роман письменниці, за який вона здобула Міжнародну українсько-німецьку літературну премію імені Олеся Гончара у номінації «Проза» та відзнаку «Найкраща книга для підлітків»  премії «Глиняний кіт».🥇

❓❓❓А чи замислювалися Ви, що є сеансом життя? Як стверджувала одна із героїнь на початку книги, Аня, сенс життя- це смерть. Та чи справді це так? Що з нами буде? Що там,за межею? Новий світ? І чи дасть смерть довгоочікуване звільнення? Саме на ці питання знайдуть відповідь герої книги Анастасії Нікуліної. І у кожного буде свій кінець…

В центрі роману постає зацькована чотирнадцятирічна дівчинка Ліза 🙎‍♀️, яка не знаходить порозуміння з батьками і однокласниками 🧑‍🧑‍🧒‍🧒, загадковий хлопець 👦під ніком Білий Кит і таємнича  жінка Аня 👩‍🦼, яка вчить: « Головне не те, що зовні, і не те, що навколо. Головне, що в тебе всередині».

Як часто ми чуємо від знайомих, рідних, що діти, «відбились від рук», ігнорують, бойкотують, роблять все наперекір. Та, мабуть, кожна сімʼя з цим стикається. Особливо тяжко з підлітками. Цей період дорослішання , ох як важко дається… Та чи винні в цьому тільки діти, чи й батьки « перегинають палицю» у вихованні дітей?

Так само і Ліза: не знаходить потрібної підтримки у батьків, отримує постійно «прочуханки», ременя і покарань. 

Та ще й однокласники насміхаються , знущаються, обливають брудом, називають «жирною», «жабою». Вона закривається у собі, знаходячи  в соцмережі друга Білого Кита, який допоможе її звільнитися від тягаря, образ, зробить її щасливою, буде кохати і будуть вони вічно разом.🫶

Та чи насправді Білий Кит є другом, чи він переслідує свої особисті цілі??? 🧐Адже він намагається довести дівчину до самогубства😱, для отримання свободи пропонує відвідати « місце, де кити викидаються на берег…», «стати сіллю для моря»…
А може в нього особиста драма? І право кожного зрозуміти і пробачити, або зненавидіти 😡його…

Ліза дуже боїться, але ж той світ кращий…👌
✍️«Їм час піти із цього світу, де їх ніхто не розуміє. Тоді всі пошкодують, що не цінували їх. Але вже буде пізно. Від цієї думки раптом стало солодко.»✍️

Увесь час однією розрадою для дівчинки було море 🛳️🌊 і незнайомка в інвалідному візку Аня, яка вчила Лізу любити себе. Адже у Ані свій гірки досвід, нелегке життя, хвороба… 
Історії  героїв дуже тісно переплітаються між собою.

У книзі автор піднімає болючі проблеми: порозуміння батьків і дітей, наслідки користування соцмережами, самогубство серед дітей. 

Всі ми знаємо і чули про ігри «Синій Кит» «Собачий кайф», «Няпока», «Ріна», «Кити пливуть вгору», які змушують дітей робити жахливі речі, які загрожують життю. То ж важливо не допустити цього, прислухатися до діток, намагатися контролювати свої емоції, щоб не сталося непоправне.😭

🌟Моя оцінка книзі 10/10. 🌟
Прочитала швидко, але було важко емоційно і морально. Хотілося кожну думку, кожен вчинок розібрати, розкласти по полицям і зʼясувати: Чому так сталося? І що робити, щоб цього уникнути? Після її прочитання багато речей стосовно виховання дітей- підлітків я для себе переосмислила.