Сонячний промінь у холодній воді

У "Сонячному промені у холодній воді" драма тиха, без скандалу, без фінальної крапки — просто тонкий зсув у внутрішньому ландшафті. Цей роман про зустріч двох самотностей. Парижанин,  хто навчився жити серед людей і бути при цьому відстороненим. Жінка з провінції, що випадково з’являється у його житті, як той сонячний промінь. Здавалося б, усе просто: кохання, несподіване й невчасне. Але в Саган нічого не буває просто. Назва роману працює як метафора: тепло зустрічається з холодом, мить — з порожнечею, жива присутність — з емоційним ступором. Саган пише про кохання, яке одночасно надихає і знесилює, як контакт з холодною водою: спочатку — пробудження, а потім — оніміння. "Сонячний промінь у холодній воді" — книга про стан, втома від постійного пошуку чогось справжнього. І коли з’являється шанс, він виявляється занадто яскравим, щоб у нього повірити. Саган вже не пише з юнацьким викликом, як у "Bonjour, печале!", але і не мириться з буденністю